ЧИТАЛОЧКА




У зливу жахливу під кущем
Дуже змокли жук з джмелем.
*******
Черепаха чаплю вечором
Пригощала чаєм з печивом.
******
Горох у городі виріс небувалий
Горобці город пограбували.

* * *
Миші в шафі шаруділи
Шість шарфів шерстяних з`їли.

* * * 
Пироги перепечені
Перцем переперчені.




Читання творів Василя Сухомлинського
Мета: розширювати поняття дітей про те, що таке краса людської душі, спираючись на твори Василя Сухомлинського. Розвивати вміння творити добро у повсякденному житті. Виховувати бажання бути добрим, чуйним, відповідальним.
Зала, де проводиться свято, прибрана квітами, повітряними кульками, плакатами, на яких написані прислів’я, приказки, вислови про людську доброту: «Доброму завжди добре», «Робиш добро — не кайся, а робиш зло — на зло й сподівайся», «Все добре переймай, а зла уникай», «Не одежа красить людину, а добрі діла», «3 ким поведешся, того й наберешся» та ін. А також вислови, які виділені в тексті, щоб діти їх запам’ятали. Посередині портрет В. Сухомлинського. У святі беруть участь учні різних вікових груп, їхні батьки, бабусі та дідусі.
Таким був Василь Сухомлинський — великий педагог, мудрий учитель, чудова людина. Він віддавав дітям красу і тепло своєї душі, він ніс на долоні своє щире серце, бо був насправді доброю і щирою людиною. В його палкому серці жила велика доброта і любов до всього світу. Василь Сухомлинський не лише навчав дітей, він прищеплював кожному з них найкращі людські якості, виховував у них доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі. Мудрий учитель писав для дітей чудові твори: коротенькі повчальні і дуже змістовні. Його любов до дітей була такою великою, як сонце.
Василь Сухомлинський народився у 1918 році в селі Василівка на Херсонщині (нині Кіровоградська область) у бідній селянській сім’ї. Ріс він звичайною дитиною. Та серце у нього було чутливе і щире, переповнене ніжністю і любов’ю до людей та навколишнього світу. Він вирішив присвятити своє життя навчанню і вихованню дітей. Тому і обрав освітянську ниву. Подолавши всі житейські труднощі, пройшовши через страшну війну і біду, через нестачі і голод, він ще більше переконався у тому, що його покликання — діти, що їм він прагнув віддати своє серце і сповнену світлою любов’ю сонячну душу.
З 1935 року починає свою педагогічну діяльність, а з 1948 року і до останнього подиху свого життя (1970 р.) Василь Сухомлинський — незмінний директор Павлиської школи. Тут, у мальовничому селі, він працював, творив, навчав і виховував дітей. Сотні його вихованців пішли у світ зі світлою і щирою душею. Такі люди роблять наш світ радісним, добрим і сонячним. Для цього варто жити.
Сьогодні ми з вами прочитаємо і послухаємо його оповідання і казки, сповнені тепла і сонця. З багатьма його творами ви вже знайомі. Вони допоможуть зрозуміти вам найбільшу мудрість — людина приходить у цей сонячний світ для добра. Творити повсякчас добро для інших — це велике покликання людини.
На сцену виходить Доброта в супроводі дітей. На головах у дітей кольорові або білі віночки з написами: Ласка, Співчуття, Щирість, Щедрість, Чуйність, Прихильність, Любов.
Доброта. У нашому чарівному світі повинна правити доброта, щоб душі дітей були чистими і світлими. Щоб усі люди були щасливими, а світ добрим, яскравим і кольоровим. Бо для чого люди приходять у світ?
Діти. Люди у цей світ приходять для добра.
Доброта. Так, діти. Я на свято до вас прийшла не сама. Зі мною мої добрі і милі сестрички, без яких не було б і мене. Сьогодні вони прочитають оповідання Василя Сухомлинського, щоб ви почули і зрозуміли, що жити треба чесно і порядно, що треба бути добрим і намагатися позбавлятися негативних рис, щоб душа була світлою і чистою, а серце добрим.
Вибігає на сцену Зло, усе в чорному. Разом з ним його друзі. У кожного одяг переважно чорний і сірий, а на головах віночки з дрібних чорних квітів і написи: Пустунці, Брехунці, Злючки, Сердючки, Зухвальці, Лінивці, Забіяки, Задаваки...
Зло. Що це? Що це? Чому ви на сцені без нас та ще й підлещуєтеся до дітей? Хто ви без нас? Смішно, та й годі. Якби не було нас, ось таких поганеньких і чорненьких, то звідки б ви дізналися, що ви всі такі добрі, лагідні, щирі? Усе в житті має свою протилежність, як день і ніч, чорне і біле, війна і мир. Ось так! Без цього аж ніяк не можна. А ви тут самі правити хочете цим світом. Не буде цього, бо в світі є ще й ми. Без нас нічого не буває. Так само, як не буває тепла без холоду, радості без смутку. Ми хочемо, щоб всі стали такими, як ми, і жили з нами, билися, кричали, ламали, розкидали, смітили і все нищили. Це ж так потішно!
Друзі Зла
Ми зухвальці й забіяки,
Ми пихаті задаваки.
Злі ми всі, ну просто злючки,
І сердиті всі — сердючки.
Ми лінивці й пустунці,
Ненаситні брехунці.
Зло ми любимо робити
І не вміємо дружити.
І не хочем жити в мирі,
Смітим в школі і в квартирі,
Все ми нищимо повсюди.
Ми такі зухвалі люди,
Всіх запрошуєм до нас.
З нами жити — просто клас!
Всі такі ми від природи,
Війни любимо й незгоди.
Ще пітьму і темноту,
Ми не терпим доброту!
Доброта. Зачекайте, зачекайте. Я з вами не погоджуюсь. Якщо ви будете правити цим світом, то й самі пропадете, бо ж не буде миру на Землі, а лише руйнація, пітьма, морок, горе і біда. Чи не так? Зло породжує ще більше зло, а тому вам дуже швидко нічого буде ламати і руйнувати, нищити і шкодити. Ви самі себе знищите.
Чуйність. Звичайно, у світі є антоніми майже до всіх добрих слів, але треба, щоб переважало добро, а не зло, щоб переважало світло, а не пітьма. Я впевнена, якщо переважає чуйність, то немає кривди і болю.
Любов. Якщо у світі є любов, то нема війни. А діти ростуть щасливі і радісні.
Щедрість. Якщо у світі переважає щедрість, то всі ситі і немає голоду, бо щедрий поділиться з усіма.
Щирість. А якщо переважає щирість, то немає брехні, є правда, і всі серця відкриті і чесні.
Прихильність. Якщо є прихильність, то немає задавак і забіяк, а всі люди один до одного ставляться по-дружньому, прихильно, поважають одне одного.
Співчуття. Якщо переважає співчуття, то біда відходить геть, бо люди допомагають одне одному словом і ділом, кажуть щирі і добрі слова, а горе відступає.
Ласка. А якщо переважає ласка, то не буде жодного черствого серця, не буде в душах людських кришталиків льоду, а буде всім тепло і затишно.
Доброта. Тому ми не допустимо до наших дітей Зла. Нехай воно іде від них далеко-далеко з нашої живої і прекрасної планети Земля. Геть від нас, нам з вами не по дорозі. Для всіх у цьому залі добре ім’я — найкраще багатство! Бо хто людям добра бажає, той і собі має. А хто бажає зла, з тим ми не дружимо і не хочемо йти з ними. Йдіть від нас!
Діти виконують танець, у якому виганяють Зло і його друзів.
Доброта. З добрим поживеш — добре переймеш, а з лихим зійдешся — й свого позбудешся. Отже, пам’ятайте всі: з ким поведешся, того й наберешся. Бо лихий добро псує. Тому вчіться творити добро і дружити з добрими людьми.
А тепер ми звернемося до творів Василя Сухомлинського і послухаємо, які життєві уроки він нам дає.читати далі

Немає коментарів:

Дописати коментар